ОКП Західбудсервіс

Вітроенерге?тика — галузь відновлюваної енергетики, яка спеціалізується на використанні кінетичної енергії вітру. Цей вид джерела енергії є непрямою формою сонячної енергії, і, тому, належить до відновлюваних джерел енергії. Використання енергії вітру є одним із найдавніших відомих способів використання енергії із навколишнього середовища, було відоме ще в давні часи.

Вітрогенератор (вітрова турбіна) — пристрій для перетворення кінетичної енергії вітру на електричну.

Вітрогенератори можна умовно поділити на дві категорії: промислові та домашні (для приватного використання). Промислові встановлюються державними органами або великими енергетичними компаніями. Як правило, їх об'єднують у мережу. У результаті — справжня електростанція. Її основна відмінність від традиційних (теплових, атомних) — повна відсутність сировини та відходів. Єдина основна вимога — достатній середньорічний рівень вітру. Потужність сучасних промислових вітрогенераторів досягає 6 мВт.

Типи вітрогенераторів

Існують два основних типи турбін: із вертикальною віссю обертання та з горизонтальною. Вертикальновісьові турбіни працюють при низьких швидкостях вітру, але мають низьку ефективність. Тому вертикальновісьові турбіни зустрічаються досить рідко і використовуються, як правило, у домашніх системах.

Індустрія домашніх вітряків активно розвивається. Вже зараз за досить невеликі кошти можна придбати вітряну установку й забезпечити енергонезалежність свого заміського будинку на довгі роки. Як правило, для невеликого котеджу достатньо вітряка номінальною потужністю 1 кВт. Якщо місцевість не вітряна, його можна доповнити сонячними батареями. Джерела енергії будуть чудово доповнювати одне одного.

Вітер

Добові зміни вітру.

Джерело вітроенергетики  - сонце, так як воно є відповідальним за утворення вітру. Атмосфера землі вбирає сонячну радіацію нерівномірно через неоднорідності її поверхні та різний кут падіння світла в різних широтах в різну пору року. Повітря розширюється та підіймається догори, утворюючи потоки. Там де повітря нагрівається більше ці потоки підіймаються вище та зосереджуються у зонах низького тиску, а більш холодне повітря підіймається нижче, створюючи зони високого тиску. Різниця атмосферного тиску змушує повітря пересуватися від зони високого тиску до зони низького тиску з пропорційною швидкістю. Цей рух повітря і є тим, що ми називаємо вітром.

Щоб найкраще використати вітряну енергію, важливо досконало розуміти добові та сезонні зміни вітру, зміну швидкості вітру в залежності від висоти над поверхнею землі, кількість поривів вітру за короткі відрізки часу та також статистичні данні хоча б за останні 20 років.

Від загальної кількості енергії сонця 1-2% перетворюється на енергію вітру. Ця кількість вп’ятеро перевищує річну світову енергетичну потребу. Сучасна технологія дозволяє використовувати тільки горизонтальні вітри, що знаходяться близько до поверхні землі та мають швидкість від 12 до 65 км/год.

Будова промислового вітрогенератора.

1. Фундамент;
2. Силова шафа, що включає силові контактори й ланцюги керування;
3. Вежа;
4. Сходи;
5. Поворотний механізм;
6. Гондола;
7. Електричний генератор;
8. Система спостереження за напрямком і швидкістю вітру (анемометр);
9. Гальмова система;
10. Трансмісія;
11. Лопаті;
12. Система зміни кута атаки;
13. Ковпак ротора;
    • Система пожежогасіння;
    • Телекомунікаційна система для передачі даних про роботу вітрогенератора;
    • Система захисту від блискавки.